«Сподіваюся, що скоро учасникам не буде потрібно підвантажувати сотні різних документів на кожен тендер, всі ці дані вже будуть в системі» – Юрій Кузько

0

Про відхилення найдешевших пропозицій на торгах. Про механізм оскарження. Про необхідні зміни до системи ProZorro.

Замовники доволі часто відхиляють пропозицію учасника з найнижчою ціною, через невідповідність пропозиції  їх вимогам. І це правильно, логічно та зрозуміло. Але, з досвіду моніторингу закупівель, розповім про типову ситуацію: замовник відхиляє пропозицію найдешевшого учасника через відсутність, наприклад, гарантійного листа про згоду на укладення договору і визначає переможцем наступну компанію з вищою ціною, у якої цього листа також не було.

Недавно ми писали про такий випадок. Департамент містобудування Львівської міської ради провів закупівлю за предметом «капітальний ремонт центральної алеї та прилеглих територій парку Замарстинівський», де відхилив учасника з найдешевшою пропозицією – ТОВ «Арка-Пік». Відхилення було правомірним, бо пропозиція «Арка-Пік» не відповідала вимогам замовника. Однак, аналіз пропозиції переможця, яким стало ТОВ «Облсількомунгосп», також показав невідповідність вимогам замовника. При цьому порушення, що в ТОВ «Арка-Пік», що в ТОВ «Облсількомунгосп» були майже ідентичні.

Чому ж замовники відхиляють пропозицію найдешевшого, і не відхиляють наступного учасника, якщо у них одинакові помилки? Тут може бути декілька причин. По-перше, це те, що замовник веде до перемоги «свою» фірму, тобто компанія, з якою налагоджені контакти чи певні негласні домовленості, відповідно замовник буде намагатися всі інші пропозиції правомірно чи неправомірно відхилити. По-друге, це коли найдешевший учасник пропонує товар, роботи чи послуги, але, на думку замовника, вони не достатньої якості. Так, товар може відповідати всім критеріям, але вироблений наприклад в Китаї, тоді замовник думає: «А навіщо мені цей китайський автомобіль чи комп’ютер чи будь-що інше, якщо наступний учасник продає кращої якості товар?». В таких випадках замовники шукають будь-які причини, щоб відхилити пропозицію найдешевшого, але вже пропозицію наступного учасника так детально не вивчають і закривають очі на можливу невідповідність пропозиції вимогам тендерної документації.

Іноді учасники, яких відхилили з найнижчою ціною оскаржують таке рішення замовника. Орган, які приймає скарги від учасників – Антимонопольний комітет України. Ці скарги в АМКУ є платними: 5 тисяч гривень за подання скарги при закупівлі товарів чи послуг і 15 тисяч гривень при закупівлі робіт. Тому, не кожен учасник готовий ці гроші викласти, щоб довести свою правоту. Окрім цього, треба розуміти, що сама скарга в АМКУ подається в основному, коли це є відкриті торги. По допорогових закупівлях компанії чи ФОПи не можуть подати своєї скарги в Антимонопольний комітет, а таких закупівель все ж таки є значна кількість.

Механізм протидії таких неправомірних відхилень існує і в системі ProZorro. Учасники можуть писати так звані вимоги чи скарги до замовника через систему ProZorro, коли тендер ще триває. Компанії чи ФОПи часто просять замовників, щоб вони забрали, на їхню думку, дискримінаційні вимоги в тендерній документації, переглянули своє рішення щодо відхилення пропозиції, чи вказують на невідповідність вимогам пропозиції конкурента. Замовники, в свою чергу, зобов’язані на всі ці питання та вимоги відповідати. Іноді учасники працюють на випередження, вивчають пропозицію конкурентів і пишуть звернення до замовника, що у цій пропозиції щось не так. Звісно, можна так допомагати замовнику, але аж такої необхідності в цьому немає, тобто замовник ще не прийняв рішення щодо пропозиції цього учасника і можливо на наступний день він відхилить її сам.

Бувають і формальні причини відхилення найдешевших пропозицій. Наприклад, компанія не подала копію ідентифікаційного номеру свого директора. Ми ж розуміємо, що на якість виконаних робіт цей ідентифікаційний номер жодним чином не впливає. Я скажу більше, що навіть не завжди замовники хочуть відхиляти такі пропозиції, бо вони дешевші за інші, вони якісні, компанія має хорошу репутацію і довго працює на ринку, має необхідну техніку і працівників. Але відсутність ідентифікаційного номеру чи якогось гарантійного листа змушує замовників відхиляти таких учасників. Бо якщо ти його не відхилиш, то ти порушиш закон.

Як я бачу в майбутньому вирішення цієї проблеми? Потрібно змінювати технічну сторону системи, осучаснювати її, зробити більш автоматизованою. Сподіваюсь, що скоро учасникам буде не потрібно грузити сотні різних документів на кожен тендер, всі ці дані вже будуть в системі. Кожен, хто братиме участь у закупівлях вже матиме своє, скажімо, портфоліо, з аналогічними договорами, з інформацією про техобладнання і працівників, з реєстраційними документами. Інформація з реєстрів буде підвантажуватись до системи автоматично, наприклад, довідки з ЄДРПОУ, що компанія не банкрут, що вона не є в чорному списку АМКУ, що директор, скажімо, немає судимості, не вчиняв корупційних дій. Для замовників, наскільки мені відомо, вже готується так званий шаблон тендерної документації в системі ProZorro, де вони вибиратимуть певні вимоги із запропонованих варіантів і лише завантажуватимуть власне технічне завдання. Тішить те, що ми вже рухаємось у цьому напрямку. Такі зміни реальні, можливі і неминучі.

Поширити:

Коментарі закриті.