У 2018 році на Львівщині провели закупівель майже на 70 млрд грн. Більша частина цієї суми стосується неконкурентних способів закупівлі – переговорної процедури або допорогових закупівель, де, з огляду на невеликі суми, проведення конкурентних торгів не є обов’язковим. Конкурентні закупівлі проводилися менш, як у третині випадків, але саме ці закупівлі є дорожчими.
ZAXID.NET разом із Центром громадського моніторингу та досліджень проаналізував проведені у 2018 році тендери у Львівській області і вибрав з понад 7000 компаній тих, хто найчастіше перемагає на тендерах, хто отримує найбільші замовлення та тих, кого просто частіше за інших обирають на неконкурентних закупівлях.
Найбільші суми минулого року очікувано отримали компанії, що займаються будівництвом та ремонтами доріг – передусім це «Онур» та «Автомагістраль-Південь». «Онуру» вдається перемагати у кожному другому тендері, на який він подається, тож минулого року на закупівлях у Львівській області компанія отримала майже 2,5 млрд грн. Її основний конкурент, одеська «Автомагістраль-Південь», отримала втричі менше – 846 млн грн. На третьому та четвертому місцях йдуть «Львівський облавтодор» та «Полтавабудцентр», які на дрібних ремонтах доріг в області заробили 677 млн грн та 624 млн грн відповідно. У п’ятірку лідерів за отриманими сумами вдалося потрапити і компанії депутата Львівської облради Романа Демчини («БПП») ПП «Рома».
Лідерами за кількістю перемог на тендерах у Львівській області виявились компанії «Захід інвест торг», «Окко контракт» та «Агропродовольча промислова компанія». «Захід інвест торг» та «Агропродовольча промислова компанія», що займаються постачанням фруктів та продуктів, часто є єдиними учасниками одних і тих же тендерів. Ці компанії неодноразово підозрювали в узгодженості дій під час закупівель. Основні клієнти першої фірми – районні відділи освіти Львова, другої – «Львівська залізниця» та Львівська обласна клінічна лікарня. У випадку із «Окко контракт», яка у 2018 році отримала 230 перемог на тендерах у Львівській області, теж пов’язаний цікавий момент – компанія є одним із лідерів неконкурентних закупівель (на Львівщині із нею минулого року підписали 70 прямих угод на суму в 9 млн грн)
Цікаво також, що до сотні лідерів за отриманими сумами потрапили дві компанії з «чорного списку» Антимонопольного комітету – ПП «Енергоекосервіс» і ТОВ «Пласт», відомий участю у скандальному тендері на ремонт басейну у Буську. У «чорний список» АМКУ потрапляють компанії, які узгоджували свою поведінку під час закупівель, спотворюючи таким чином результати тендерів. Якщо АМКУ фіксував і доводив змому на закупівлях, то на компанії накладають трирічну заборону на участь у закупівлях. Формально, замовники не зобов’язані перевіряти, чи компанія, з якою вони збираються підписати договір, є у «чорному списку». Це дозволяє таким компаніям попри заборону АМКУ не просто далі брати участь у закупівлях, а й навіть перемагати.
Через це, наприклад, у закупівлях 2018 року на Львівщині брали участь 38 компаній із «чорного списку» АМКУ і 16 з них вдавалося навіть перемагати. Що ще цікавіше, більшості з них вдавалося перемагати не один раз. Явним лідером з них є ФОП Тарас Кирик, основним суперником якого на багатьох закупівляє є його дружина Дарія Коршунова. У 2018 році Тарасу Кирику вдалося отримати п’ять замовлень на постачання м’яса на загальну суму в 1 млн грн. Але це дріб’язок у порівнянні з замовленнями, які отримали ПП «Енергоекосервіс» та ТОВ «Пласт»: попри трирічну заборону на участь у закупівлях їм вдалося виграти тендерів на понад 30 млн грн.
У львівських тендерах найчастіше беруть участь компанії з самої Львівської області (36% від усіх учасників), а також з Київської (25%) та Дніпропетровської (7%). Але цікаво, що місцеві компанії непропорційно часто перемагають у закупівлях: на підприємців з Львівської області припадає 46% усіх перемог. Тобто або місцеві замовники віддають перевагу передусім львівським компаніям, або це підприємці так вдало обирають тендери.
Але конкурентні процедури – це лише третина усіх закупівель, тому ми вирішили подивитися і на компанії, яких частіше за інших обирають у неконкурентний спосіб. Передусім йдеться про допорогові закупівлі (закупівлі, в яких очікувана вартість товарів є меншою за 200 тис. грн, а очікувана вартість послуг – меншою з 1,5 млн грн). За бажанням замовника допорогові закупівлі теж можна проводити через Prozorro і вибирати з кількох компаній ту, яка подасть меншу ціну, але більшість замовників уникають цього, просто підписуючи договір із якоюсь наперед визначеною фірмою.
Найчастіше у неконкуренний спосіб обирають «Львівобленерго», «Львівгаз збут» та «Компанію Соната». І якщо перші дві це монополісти з постачання електроенергії та газу відповідно, то «Компанія Соната» – це просто улюблений постачальник канцелярського приладдя для «Львівської політехніки».
Цікаво, що на львівські тендери подавалися колеги клмпанії «Львівгаз збут» з Рівненської та Волинської області, але їм жодного разу не вдавалося перемогти на закупівлі. «Рівнегаз збут» не змогло отримати перемогу в жодному із 64 тендерів, а «Волиньгаз збут» – у жодному із 43.
Публікацію створено за підтримки Європейського Союзу в рамках виконання проекту «Боротьба з корупцією та впровадження реформ на регіональному рівні», який впроваджується “Центром громадського моніторингу та досліджень”.
