Після того, як у Львові почали активно моніторити закупівлі, чиновники навчилися ліпше ховати зв’язки. Активна діяльність громадських організацій змушує чиновників, правоохоронців та нечистих на руку бізнесменів боятися. А відтак – і менше переступати закон. А з якими проблеми сьогодні стикають самі громадські організації, які тримають руку на пульсі життя буденного Львова? Про це говорили 30 травня представники ГО з різних куточків країни.
Під час неформальної зустрічі активісти, журналісти та представники влади поділилися власними досягненнями у своїх регіонах та обговорили виклики, з якими довелося стикнутися, реалізовуючи проекти. Окрім представників зі Львова, на зустріч завітали громадські активісти з Івано-Франківська, Тернополя та Одеси.
Виклики з боку громади
Досягненнями в успішній реалізації проектів поділився заступник Львівського міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко. Зокрема, він розповів про проект зі співфінансування реставрації брам, яка передбачає збереження культурних надбань. Окрім того, у Львові активно намагаються зберегти автентичний вигляд будівель, які мають історичну чи культуру цінність. Однак, за словами заступника міського голови, не всі люди розуміють важливість такої ініціативи. Одна з проблем, яка виникла під час його реалізації, каже він, – нерозуміння з боку громадськості.
«Сьогодні ми штрафуємо багато і юридичних, і фізичних осіб [за самовільне будівництво чи встановлення вікон], і є насправді чимало людей, які визнають це та змінюються. А я є хтось, хто погрожує і не розуміє таких змін», – розповів Андрій Москаленко.
Закупівлі у Львові: що змінилося?
Своїм досвідом під час зустрічі поділилась громадська організація зі Львова – Центр громадського моніторингу та досліджень та видання «Наші гроші. Львів». Вони займаються моніторингом публічних закупівель, пошуком порушень та їх оскарженням не тільки у Львівській області, а й у Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівцькій та Тернопільській. За їх словами, за рік вони знайшли 413 порушень у закупівлях цих областей. Що цікаво: розірвали угод на суму 86 млн грн. Однак навіть попри таку статистику покарати винних не завжди вдається.
«Фактично зараз у системі можна побачити велику кількість звернень від громадських активістів. Ми виконуємо значний пласт роботи, шукаємо порушення, навіть прикріплюються скріни з документів. Робимо велику роботу, яка полегшує правоохоронцям пошуки порушень. Однак, як бачимо, карають незначну кількість порушників», – розповідає голова ЦГМД Мирослав Сімка.
За статисткою, у чорний список АМКУ потрапило всього 12 учасників торгів, які порушили законодавство. Експерти зазначають, що за рік моніторингу закупівель у Львові відбулися зміни у підході порушників до підготовки документів. Наприклад, компанії, які пов’язані між собою, однак беруть участь у одному тендері, ретельніше почали приховувати ознаки свого зв’язку. Якщо раніше їх можна було виявити за спільною адресою чи номером телефону, то сьогодні моніторити документацію доводиться ретельніше.
«Принаймні у Львові ми це помітили чітко, почали краще ховати пов’язаність. Якщо раніше ми дивилися на якісь ключові речі: адреса, офіс, телефон контактний, то сьогодні цього стало менше. Натомість почали виявляти використання одного принтеру [на документах присутні однакові недоліки друку чи сканування], однакові помилки в документах. А зараз вони почали все ховати. Я так розумію, що вони прогресують», – розповіла журналістка видання «Наші Гроші. Львів» Олександра Губицька.
До слова, нагадаємо, нещодавно журналістам вдалося зафіксувати порушення у тендері, який проводило управління охорони історичного середовища ЛМР на закупівлю послуг з ремонту та реставрації будинку на проспекті Шевченка, 23. Участь у ньому взяли дві фірми – «Володар-Маркет» та «Архітектурна майстерня «Ренесанс». Перша з них здобула перемогу та мала виконати роботи за 7,9 млн грн.
У документах учасників журналісти помітили порушення. Зокрема, документи обох учасників та замовника мали однакові дефекти друку чи сканування. В управління охорони історичного середовища ЛМР у коментарі журналістам зазначили, що учасники торгів скористалася комунальною технікою для сканування документів. Таким чином після публікації тендер скасували.
Успішні ініціативи інших областей
Своїм досвідом поділилися і представники з Калуша. Журналістка Прикарпатської агенції журналістських розслідувань «Точка.інфо» Оксана Пілянська, зазначила, що їм вдалося розробити власну карту комунального майна, в якій наявна вся інформація про комунальне майно в місті та інформація про те, хто і за скільки його орендує. Наразі, за словами журналістки, ця карта розміщена на сайті Калуської міськради.
Свої досягнення також представила й представниця Коаліції ГО Тернопільський Центр Реформ Марія Іщенко. Їм вдалося об’єднати навколо однієї ініціативи 27 громадських громадських організацій. Це допомагає якісніше вирішувати проблеми в місті, оскільки громадські організації можуть розподіляти між собою обов’язки.
«Спочатку туди входило 12 організацій, і ми думали, що це багато. Однак наразі у нас 27 організацій, ми з усіма співпрацюємо. І ще дві організації хочуть приєднатись», – розповіла представниця Тернопільського Центру Реформ Марія Іщенко.
